Що справді потрібно, аби зробити текстильну переробку системною? Огляд нової аналітики ЄС

У серпні 2025 року Спільний дослідницький центр Європейської комісії оприлюднив дослідження, яке може суттєво вплинути на майбутню політику поводження з текстильними відходами. Воно вперше детально проаналізувало, які інструменти можуть дати поштовх до створення масштабної, ефективної, кліматично нейтральної моделі текстильної переробки в ЄС. І ці висновки варті уваги не лише європейських урядів, а й українських виробників, імпортерів і бізнесів, які прагнуть відповідати новим екологічним правилам гри.

Три політики, які можуть змінити ситуацію

Дослідження розглядає три групи політик:

1. Фінансові стимули — субсидії, гранти, податкові пільги для підприємств, які займаються сортуванням, переробкою або виготовленням продукції з вторинного текстилю.
   
   
2. Покращення зручності збору текстильних відходів — запровадження стандартів "мінімальної зручності збору" або навіть систем застави-повернення.
   
   
3. Інформаційна політика — маркування, що інформує про склад, можливості переробки, наявність перероблених волокон.
   
   

Комбінація цих підходів, за розрахунками авторів, може зменшити викиди CO₂ на 4,5–5,4 млн тонн щороку лише в межах ЄС. Проте важливо: ці заходи працюють лише за умови паралельного зменшення кількості утворених відходів — тобто зміни моделей споживання та виробництва.

Ціна переробки: реальна, але виправдана

Реалії такі: сортування і переробка текстилю потребують великих інвестицій. Якщо ЄС серйозно налаштований запровадити систему замкненого циклу для текстилю, то:

• на розширення потужностей переробки (зокрема волокно-у-волокно) знадобиться від €2 до €6 мільярдів на найближчі 10–15 років;
  
  
• щорічна підтримка виробництва з переробленої сировини може коштувати бюджету від €100 до €700 мільйонів;
  
  
• створення нової інфраструктури для сортування вимагатиме додаткових €300–800 мільйонів на рік.
  
  

У випадку впровадження заставної системи, вартість збору зростає у 2–3 рази, але й обсяги зібраного текстилю — теж.

Сортування — стратегічна ланка

Окремо варто наголосити: успіх текстильної переробки неможливий без належного сортування. І саме тут, на думку дослідників, варто зосередити державну підтримку. Без автоматичного сортування за типами волокон і домішок неможливо створити стабільний ринок вторинної сировини, придатної для переробки текстиль-у-текстиль. Це особливо актуально для країн, які лише будують власну інфраструктуру — як-от Україна.

Не лише технології, а й поведінка

Автори звіту чітко наголошують: жодна технологія не врятує ситуацію, якщо не зміниться поведінка споживачів і бізнесу. Потрібна нова культура обігу речей: від переосмислення покупок — до маркування і відповідального поводження з відходами. Інформаційні кампанії, прозоре маркування, довіра до рішень — ключові фактори успіху.

Що це означає для України?

Якщо ми справді хочемо інтегруватися в європейський ринок, зберегти доступ до експорту й одночасно створити нову економіку всередині країни — потрібно діяти вже:

• включити підтримку сортування та переробки текстилю у державні та регіональні програми;
  
  
• заохочувати бізнес до впровадження екодизайну й використання перероблених матеріалів;
  
  
• створювати пілотні проєкти збору відходів — на основі партнерства міст, бізнесу й громад.
  
  

Re:inventex готовий бути частиною цієї трансформації — як практичний майданчик для інновацій, спільних рішень і нової текстильної екоінфраструктури.

Текстиль вартий другого шансу. І створювати цю можливість — наше завдання вже зараз.

Ознайомитися з повним текстом аналітики можна за посиланням: https://25517858.fs1.hubspotusercontent-eu1.net/hubfs/25517858/JRC139566_01.pdf

‍