Знищення поверненого та нереалізованого текстилю в Європі: що нам потрібно знати і чому це важливо для України

У лютому 2024 року Європейське агентство з довкілля (EEA) опублікувало глибокий аналітичний звіт “The destruction of returned and unsold textiles in Europe’s circular economy”, присвячений масштабам знищення текстильної продукції в Європі. Цей звіт став черговим кроком у системному аналізі причин, наслідків та політичних рішень, спрямованих на формування циркулярної економіки в текстильному секторі.

Цифри, що вражають: масштаби проблеми

🔹 264 000 – 594 000 тонн текстилю щороку знищується в ЄС до того, як ці вироби потрапляють до споживача.
🔹 20 % одягу, придбаного онлайн, повертається. З них до третини – знищується.
🔹 21 % текстильної продукції не продається взагалі, і близько 20 % цих залишків також знищується.

Причини? Надвиробництво, швидкоплинна мода, проблеми з прогнозуванням попиту, агресивна політика повернень і – досі – легкість, з якою знищення товарів вважається “економічно доцільним”.

Що саме знищується?

EEA наводить чітку класифікацію:

  • Повернені товари (іноді повністю справні)

  • Нереалізовані запаси

  • Застарілі моделі

  • Пошкоджені або відкликані продукти

Екологічний слід: непридатне виробництво з високою ціною

За оцінками, знищення текстилю щороку призводить до 132 000 – 5,6 млн тонн CO₂-еквіваленту – це майже як викиди понад 1 млн автомобілів за рік. І це – за продукцію, яка жодного разу не була використана.

Більше того, значна частина непроданого товару експортується до країн Глобального Півдня, де часто закінчує своє життя на відкритих звалищах або спалюється без будь-якого контролю.

Як реагує Європа?

ЄС уже розпочав дію.
У грудні 2023 року погоджено новий регламент ESPR (Ecodesign for Sustainable Products Regulation), який:

  • встановлює обов’язок прозорості щодо кількості знищених товарів;

  • запроваджує пряму заборону на знищення нереалізованого текстилю та взуття (з винятками для МСП);

  • стимулює впровадження систем розширеної відповідальності виробника (EPR) для текстилю.

Це радикальна, але необхідна зміна логіки: товар, який не продано, не знищити, а переробити чи повторно використати.

А що ми можемо зробити в Україні?

На жаль, в Україні досі немає достовірної статистики щодо масштабів знищення текстилю – ні поверненого, ні нереалізованого. Причина – відсутність інфраструктури, прозорої системи обліку та діючих правил поводження з текстильними відходами.

Але ми можемо змінити ситуацію.

Рекомендації від Re:inventexВиробникам, брендам і ритейлерам:

  • Плануйте випуски колекцій з урахуванням реального попиту.

  • Використовуйте цифрові технології прогнозування і управління залишками.

  • Зменшуйте залежність від повернень — запроваджуйте персоналізовані рішення для підбору розміру.

  • Включайте переробку в дизайн: створюйте продукти, придатні до рециклінгу - переробки.

  • Передавайте непродані чи повернуті товари на відповідальну переробку замість знищення.

Споживачам:

  • Купуйте менше — але краще.

  • Повертайте лише справді необхідне.

  • Підтримуйте бренди, що працюють у сталому ключі.

  • Запитуйте: “Куди ви діваєте непроданий товар?”

Щоб Україна мала можливість впливати на проблему накопичення текстильних відходів, потрібно не лише технологічно переробляти, а й документувати весь процес — обліковувати обсяги, сортування, утилізацію, вплив.

Компанія Re:inventex — єдиний сертифікований переробник текстильних відходів в Україні, що вже сьогодні:

  • обробляє до 3 500 тонн текстилю щороку,

  • працює відповідно до стандартів ЄС,

  • створює волокна для нової продукції, замість того, щоб дозволити відходам зникати безслідно.

Ми готові до співпраці з виробниками, брендами, логістичними компаніями, маркетплейсами й держустановами, щоб зробити текстильну економіку в Україні по-справжньому циркулярною.

Огляд дослідження Європейського агентства з довкілля (EEA, 2024)
https://www.eea.europa.eu/publications/the-destruction-of-returned-and/the-destruction-of-returned-and/download.pdf.static

No items found.
Автор матеріалу:
Re:inventex